Як банки та МФО взаємодоповнюють один одного

Можна багато і довго обговорювати роль мікрофінансових організацій (МФО) в Україні, але очевидно одне – банки та МФО взаємодоповнюють один одного.

Роль мікрофінансових організацій полягає в реалізації тих кредитних програм і обслуговування тих категорій позичальників, які банки і не стануть обслуговувати в силу тих чи інших причин.

Таким чином, мікрофінансові організації потрібні для того, щоб задовольнити різнопланові потреби споживачів. На додаток до цього, мікрофінансові організації потрібно також розглядати через призму протидії чорному кредитному ринку, тому що якби не було легальних фінансових пропозицій крім банківських, то активно б розвивалися нелегальні механізми для задоволення попиту.

Як банки та МФО взаємодоповнюють один одного

Саме тому некоректно порівнювати МФО з банками. У МФО своя особлива роль і вони створюють конкуренцію нерегульованому кредитному ринку, а не банкам. МФО пропонують легальну альтернативу сірому кредитному ринку.

Але вони обслуговують не тільки ринок споживчого кредитування.

Ще одна вкрай важлива складова мікрофінансового ринку – це кредитування малого і мікробізнесу, фінансова підтримка підприємців-початківців, які тільки стають на ноги.

Як правило, банки з підприємцями-початківцями не працюють, тому що у банку жорсткі вимоги до оцінки кредитного ризику. МФО, в свою чергу, більш гнучко працюють з тими категоріями позичальників, які є для банків складними в обслуговуванні, в тому числі і з підприємцями-початківцями. Така можливість для МФО закладена в їх бізнес моделях.

Кроки до якісного фінансового продукту

Фінансова доступність, тобто достатня кількість фінансових послуг, повинна бути якісною, а не кількісної. Саме тому не варто думати, що МФО забезпечують кількість кредитних пропозицій, але не їх якість.

Тут потрібен баланс: занадто великий акцент на фізичну доступність без оцінки якості послуги може призвести до розвитку практик, які є шкідливими для споживачів фінансових послуг. Тому, фінансова доступність повинна означати фізичну доступність кредитного продукту, а також його попит, цінову доступність і, нарешті задоволеність споживача якістю даного кредитного продукту.

Якщо думати в такому ключі, то відразу з’ясовується, що мікрофінансування – це складний бізнес. Цей ринок вимагає професійного підходу, вкладень в технології і персонал.

Історичні корні мікрофінансування

Своїм корінням сучасне мікрофінансування йде в мікрокредитування. У 1976 році професор Мухаммед Юнус заснував банк “Грамін”, який видавав мікрокредити бідним жителям Бангладеш на ведення дрібного бізнесу. Пізніше з’явилися інші фінансові послуги для бідних людей, такі як мікрострахування, мікровклади і т. п.

В основному, споживачами таких мікрофінансових послуг були громадяни країн, що розвиваються і країн третього світу. Таким чином, мікрофінансування стало новим гнучким фінансовим інструментом, який дозволив безперешкодно розпочати бізнес без наявності стартового капіталу і кредитної історії.

Пізніше з’явилися комерційні бізнес-моделі в області мікрофінансування, такі як споживче кредитування і мікропозики до зарплати.

Please follow and like us:
RSS
Follow by Email
Facebook
Google+
https://www.eurocredit.xyz/jak-banky-i-mfo-vzaemodopovnuutsia/
Twitter
YouTube
Pinterest

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *